Хортон народився та виріс в Індіані. З ранніх років Лестер цікавився мистецтвом, балетом, театральними постановками та індійським етнічним танцем. У результаті ще хлопчиком він брав участь у численних танцювальних конкурсах. Влаштувавшись у Лос Анжелесі на початку двадцятих років, Хортон виступав у трупі Мічіо Іто, а потім заснував свою власну трупу. Його трупа виступала у головних театральних закладах Лос Анжелеса: Hollywood Bowl та Greek Theater у той час, як Хортон продовжував викладати молодим танцюристам. Перебування в Лос Анжелесі та безперечний хореографічний талант до адаптації танців народів світу принесли Хортону популярність у світі кіно. Незабаром він зайнявся постановкою музичних номерів для фільмів 1940-1950-х років.
Впродовж своєї кар'єри Хортон створив нову театральну школу, в якій викладалися танець та акторська майстерність. Хортон брав участь у всіх аспектах театральних постановок: у створенні костюмів, дизайні сцени, висвітленні, музики та написанні сценарію. Його пристрасть до етнічного танцю, людської чуттєвості та історії культури знайшло втілення в його постановках, що включають і класику, і мелодраму, і соціальні проблеми, і фарс. Мовою руху "Хореодрам" стала техніка руху Хортона, яку до цього дня викладають у школах сучасного танцю по всьому світу.
Учнями та членами компанії Хортона були такі видатні танцюрівники модерну, як Елвін Ейлі, Джанет Коллінс, Кармен де Лавалладе, Белла Лівіцкі, Джеймс Мітчел, Джойс Тріслер та Джеймс Труітє. Співпрацюючи з Лівіцьки, Хортон розробив основи своєї техніки. Танцюристи поступово об'єдналися та створили Театр Танцю у Голлівуді. У 1946 р. Театр Танцю став базою танцювальної трупи та школою, програма якої складалася з класів для дітей та дорослих. Метою навчальної програми була гармонійна освіта майбутніх танцюристів, які, крім техніки Хортона, також вивчали історію мистецтва та режисуру театру. Коли ця співпраця розпалася в 1950-му році, Хортон продовжував керувати Театром зі своїм бізнес-менеджером Франком Енгом. Вони успішно провели кілька сезонів до смерті майстра 1953-го року. Енг протримався ще сім років після смерті Хортона, двері театру зачинилися 1960-го року". - Бібліотека Конгресу
Режисер: Лелія Голдоні
Танцюристи: Лестер Хортон, Театр Танцю
Цей живий документальний фільм - портрет Лестера Хортона, його життя та кар'єри. Інтерв'ю з учнями Хортона (включаючи режисера та Елвіна Ейлі) та членами Театру Танцю Лестера Хортона, критиками історії танцю та друзями переплетені з архівними фотографіями та уривками з фільмів, які зафіксували моменти життя цього великого художника.