Тріша Браун. Біографія

Тріша Браун найвизнаніший хореограф, висунутий ерою постмодернізму, вперше привернула увагу публіки, коли почала показ своїх робіт у «Джадсон Данс Тіетрі» у 1960-х. Разом з артистами-однодумцями, такими як Стів Пакстон та Івонн Райнер вона відкинула багато канонів, що виявилося на той момент незвичним для хореографії і дало імпульс сучасному танцю на майбутнє.

Заснувавши власну компанію в 1970, Браун створювала свої ранні танці в альтернативних просторах, таких як дахи та стіни, використовуючи гравітацію, то, навпаки, її ігноруючи. «Людина, яка спускається по стіні» передбачила не лише її власну новацію у постановці «Орфея» Монтеверді в 1998, але також багато робіт хореографів та театральних режисерів, хто також шукав несподівані аспекти руху тіла людини. Незабаром вона розпочала дослідження своєї ідеї комплексного руху з різних напрямків у кількох танцях, зібраних у цикл.

У 1983 році вона залучила до співпраці художника Роберта Раушен-берга і композитора Лорі Андерсона. Разом вони створили роботу «Установка і переустановка», першу цілком здійснену в загальному циклі, а також «Нестійкі молекулярні структури», що була текучим, і зовсім непередбачуваним геометричним стилем, що став відмінною рисою її творів. Безжально атлетична «Доблесна світа» пішла, можливо, як скорочений варіант владного «Ньюарка», в якому вона змушує танцівників до краю виявляти їхні фізичні можливості і вперше використовує різницю руху чоловіка та жінки. Потім з'явився елегантний і загадковий цикл «Повернення до нуля», а якому Браун відступила від зовнішньої віртуозності, щоб розслідувати несвідомий рух, як, наприклад, у вже класичній Для М. Г. (Метро Голдвін): Кіно.

Натхнена власним хореографічним досвідом у постановці опери «Кармен» режисера Ліни Вертмюллер, Браун переключає свою увагу на класичну музику з метою режисувати спектаклі. У 1998 - постановка "Орфея" Монтеверді, прем'єра якого відбулася в Брюсселі і пізніше була показана при переповнених залах у Лондоні, Парижі, Екс-ан-Провансі та Нью-Йорку. Браун співпрацює з двома новими однодумцями - художником Террі Вінтером та композитором Дейвом Дугласом, створюючи танцювальну трилогію, засновану на структурі та звучанні сучасної джазової музики. Працюючи зі знаменитим дизайнером світу Дженіфером Типтоном, їх команда створює повнометражний спектакль, виконаний чуттєвості і, безумовно, сучасний. Завершена у 2000 році «Трилогія» ясно проголошує новий напрямок у новому тисячолітті.
У 2001 році Браун повертається на оперну сцену, щоб створити нову постановку “Luci Mie Traditrici” Сальваторе Скьяріно. Заснована на історії життя графа Карло Джезуальдо, композитора початку XVII століття, опера містить у собі кохання, зраду, вбивство. Браун була режисером спектаклю «Зимовий шлях» Шуберта для англійського баритона Симона Кінлісайда та трьох танцівників, показаного вперше у грудні 2002 у Лінкольн-центрі в серії «Нове бачення». Загадкова «Геометрія тиші» також була представлена ​​в грудні 2002 року. А грудень 2003 року був відзначений світовою прем'єрою в Каннах одного з останніх творів Браун «Сьогодні».

Тріша Браун перша з жінок-хореографів, яка отримала почесну стипендію Фонду Макартура. Вона також відзначена багатьма іншими почесними нагородами, включаючи медаль Діячеві мистецтв танцю університету Брандеїса та двома нагородами Фонду Джона Саймона Гугенхейма, а у 2003 – Національною Медаллю Мистецтв. У 1998 році вона була удостоєна звання Лицаря Ордену мистецтв і літератури Франції. Потім, у 2000 році вона отримала звання Офіцера цього ж Ордену, а у 2004 - Командора. «Установка та переустановка» включена до навчального плану французьких студентів для здобуття ступеня бакалавра у вивченні танцю. У 1994 році вона стала володарем Премії Самуеля Скриппса Американського фестивалю танцю, була названа «Гранд дамою Вдови Кліко» і на запрошення президента Білла Клінтона входила до Національної Ради з Мистецтву в 1994-1997. У 1989 році Браун отримала Премію Губернатора штату Нью-Йорк. Вона отримала також багато почесних докторських звань і стала Почесним членом Американської академії мистецтв та літератури.