Авторське право на хореографію

Авторське право та суміжні права на сценічні твори. Відповідно до Закону України "Про авторське право та суміжні права" сценічні твори віднесені до об'єктів суміжних прав. Сценічні твори - це драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні та інші твори, створені для сценічного показу чи сценічної постановки.

Авторське право у сценічному творі є цілим набором таких прав: авторське право письменника, авторське право композитора, авторське право сценариста, авторське право режисера-постановника, авторське право декоратора, авторське право дизайнера одягу тощо. А у разі теле-відеозапису - ще й права студії запису...

Спосіб відтворення (публічного виконання, публічної демонстрації, публічного показу) сценічного твору - це його показ/виконання в театрі, на телебаченні, при перегляді відеозапису на відеокасетах, дисках і т.п.
Найбільш ємні особливості такого об'єкта авторського права і суміжних прав як сценічний твір можна розкрити на прикладі театру. Законодавство України про театри та театральну справу базується на: Конституції України, Законі "Основи законодавства України про культуру" від 14.02.1992, вимогах Цивільного та Господарського кодексів України, Законі "Про театр та театральну справу" від 31.05.2005 та інших нормативно правових актах, прийнятих відповідно до зазначених документів.

Особисті немайнові та майнові права авторів режисера-постановника сценічного твору та їх правонаступників, пов'язані зі створенням та використанням постановки, права виконавців, композитора, сценариста, авторське право декоратора, авторське право дизайнера одягу тощо регулюються Законом України "Про авторське право та суміжні правах та іншими нормативно-правовими актами.
При цьому, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про театри та театральну справу, то застосовуються правила міжнародного договору.
Театр – мистецтво колективне. Тому самі авторські права при цьому будуть вкрай різноманітні і досить непрості. Вистава - твір, що має художню єдність, гармонію всіх елементів. Він створюється під керівництвом режисера і відповідно до режисерського задуму спільними зусиллями акторів, художника-сценографа, композитора, хореографа та багатьох інших працівників театру (освітлювачів, костюмерів, гримерів тощо). В основі вистави лежить режисерська інтерпретація п'єси, її жанрове, стилістичне рішення. Дія вистави організована в часі (темп, ритм, наростання та спади емоційної напруги) та у просторі (розробка сценічні майданчики, принцип її використання, мізансцени, декорації, рух тощо). Зоровий образ вистави створюється художником-декоратором засобами живопису, театральної конструкції, костюмів, освітлення, театральної техніки. Декорація може нести як образотворчі, і виразні функції, відтворювати обстановку дії чи метафорично розкривати в зоровому образі задум режисера, бути реальної чи умовної залежно від художніх завдань постановки, напрями, стилю. Єднання творчих устремлінь у процесі постановки вистави створюється режисурою.
Вистава як твір сценічного мистецтва незалежно від історичних, національних, жанрових та інших особливостей композиційно організується з визначальних моментів художньої цілісності. Такими моментами, що відбивають синкретично-синтетичну суть театрального мистецтва, є:
- сюжетно-драматичний лад, як розвиток драматичної дії у певному сюжетно-фабульному напрямі. Цей визначальний момент художньої цілісності, з одного боку, може бути зведений до літературного твору, оскільки п'єса ширше з урахуванням одного драматичного твору.